Толерантність - ознака демократичної держави
Творча майстерня для учителів суспільствознавчих дисциплін
Автор:
Р. А. Чалабієв,
учитель історії Канівської загальноосвітньої
школи І – ІІІ ступенів №3 Канівської міської ради,
учитель вищої категорії, учитель-методист
ТОЛЕРАНТНІСТЬ – ОЗНАКА ДЕМОКРАТИЧНОЇ ДЕРЖАВИ. ДИСКУСІЙНІ ПИТАННЯ У ШКІЛЬНОМУ КУРСІ ІСТОРІЇ
Пояснювальна записка
Стрімка зміна суспільно-політичних та соціально-економічних реалій сьогодення покликала до життя відкритий дискурс з приводу «дратівливих», контроверсійних питань вітчизняної історії. Наразі маємо ситуацію, коли при аналізі подій, явищ, процесів історичного поступу стосовно української історії використовуються «зручні та спрощені» підходи: замовчування, спекуляції, перекручування та фальшування історії на догоду чи-то політичним замовленням, чи-то вимогам моменту. Віктизація національної історії перетворюється на ключову тенденцію в контексті історичного аналізу. Історичний дискурс часто відходить від площини наукової і набуває ознак політичної дуелі. При такому підході особа, як реальний творець історії залишається осторонь суб’єкт-об’єктного аналізу історичного процесу та ідентифікується скоріше як сторонній споглядач ніж реальний учасник та першорушій подій.
Разом із тим, посилення євроінтеграційних та глобалізаційних процесів дедалі тісніше включає Україну до світового співтовариства, що відкриває перед нашою державою нові геополітичні горизонти. В свою чергу, інтеграція України до когорти демократичних держав спонукає нашу країну приймати виклики, які остаточно мають звільнити українське суспільство від тоталітарно-авторитарних традицій державотворення. Тож у зазначеному контексті початок відкритого об’єктивно-аналітичного дискурсу щодо ряду питань вітчизняної історії є важливим кроком до розбудову в Україні правової держави. За підтримки європейських та вітчизняних інституцій та громадських організацій різного рівня щораз більше уваги приділяється вихованню толерантності як ключової основи демократії. На сьогодні маємо значну кількість різних за масштабністю проектів, спрямованих на виховання стійкого неприйняття проявів антисемітизму, расизму, ксенофобії. Однак це лише початок, адже не зважаючи на наче б то значну кількість вищезазначених проектів, різного роду програм, декларацій та резолюцій, широкий загал українства залишається осторонь суспільного історичного дискурсу. Серед основних причин подібної ситуації, на наш погляд, можна виділити елементарне не знання фактологічного і термінологічного наративу, нерозвиненість або ж відсутність навичок критичного підходу до аналізу суперечливих історичних процесів, не готовність частини українського суспільства до об’єктивного дискурсу.
Тож у зазначеному контексті, шкільний курс історії є першоосновою для формування підвалин мотивації прагнення до об’єктивного аналізу історичної минувшини. Критичне осмислення значної кількості питань, що досить довгий період ігнорувалися або ж висвітлювалися лише з «потрібної» точки зору, які наявні у національному досвіді державотворення дозволяє у різних площинах поглянути на проблеми самоідентифікації українства, збереження історичної пам’яті, відстежити загальні тенденції становлення нації у новий та новітній періоди, окреслити можливі альтернативні перспективи, і, врешті-решт, ліпше зрозуміти себе як самобутнє етнічне явище.
Мета роботи творчої майстерні визначається, виходячи з вищезазначеної актуальності проблематики і фокусується на пошуку нових та корегуванні наявних концептуальних підходів щодо формування суб’єктно-вчинкового світогляду особистості засобами і методами педагогічно-методологічного підходу на основі критичного осмислення дискусійних питань шкільного курсу історії.
Реалізація мети, в свою чергу, передбачає постановку ряду завдань, які лежать в основі структурних модулів роботи творчої майстерні. Серед ключових завдань слід виділити такі як:
- аналіз наявних концептуальних підходів та державних програм (нормативно-правового забезпечення) щодо формування толерантності в межах шкільного курсу історії;
- визначення та уточнення термінології, з метою чіткого окреслення предмету дискурсу та суті проблематики;
- опрацювання історичного наративу, аналіз різних підходів при формуванні оціночних суджень в рамках відкритого суспільного дискурсу;
- розгляд проблеми ступеня сформованості суспільних стереотипів в Україні та їх впливу на етносоціальні аспекти співжиття громадян;
- характеристика методологічного інструментарію при роботі з дискусійними питаннями у шкільному курсі історії;
- пошук шляхів активізації дослідницько-пошукової роботи учнів в ході критичного осмислення та об’єктивного аналізу контроверсійних питань національної історії.
Очікувані результати
Після роботи творчої майстерні слухачі:
- набудуть досвіду роботи з візуальними джерелами та їх використання при викладанні історії;
- поглиблять навички подання контроверсійних (дискусійних) питань, наявних у шкільному курсі історії;
- розширять знання термінологічного апарату;
- сформують установки до наукового підходу при опрацюванні наявного історичного наративу та творчого пошуку шляхів організації навчально-виховного процесу.
Творча майстерня є стаціонарною за формою організації навчання та працює за визначеним навчальним планом із урахування годин самостійної роботи слухачів.
Організаційно-структурний компонент роботи творчої майстерні передбачає наявність мотиваційного, дієвого та післядієвого (рефлексивного) етапів, що дозволяє реалізувати комплексно-системний підхід щодо розгляду питань запропонованої проблематики.
У ході відпрацювання мотиваційного етапу необхідно розглянути перспективи розвитку шкільної освіти в Україні в контексті геополітичних викликів на сучасному етапі, провести аналіз наявних концепції демократизації освіти та ступінь готовності представників різних вікових категорій до об’єктивного висвітлення контроверсійних питань, вивчити питання важливості наукового підходу при розгляді дискусійних моментів у шкільному курсі історії та доцільності залучення учнівської спільноти до їх вивчення.
Особливістю дієвого етапу роботи є чітке виокремлення предмету дискусії на основі уточнення термінів та понять і напрацювання наративу, з метою структуризації змістових ліній дискусійних питань шкільного курсу історії. Окрім цього, достатньо важливим є розгляд сталих стереотипних уявлень, сформованих попередніми історіографічними традиціями щодо ряду питань національної історії і які часто-густо перешкоджають об’єктивізації історії. Варто зауважити, що добір педагогічно-методичного інструментарію для оптимізації роботи творчої майстерні необхідно добирати відповідно до змістового компоненту матеріалу, характеру залучених історичних джерел, з урахуванням регіональної специфіки.
Логічним завершенням реалізації мети та завдань роботи творчої майстерні є післядієвий (рефлексивний) етап. Саме тут відбувається пошук альтернативних шляхів опрацювання дискусійних питань шкільного курсу історії та організації пошуково-дослідницької роботи з учнівською молоддю. По закінченню роботи творчої майстерні, її слухачі представляють до захисту власний проект розробок циклів уроків, позаурочних заходів, виховних годин і тренінгових занять, на історичну тематику концепції проектів тощо.
Тематичний план
Тема 1. Концепції історичної освіти в Україні у призмі історичного аналізу. Правова держава і толерантність – ключові ознаки демократизації суспільства.
Тема 2. Дискусійні питання у шкільному курсі історії. Полікультурність у шкільному курсі історії. Об’єктивізм історичного наративу шкільних програм та підручників.
Тема 3. Термінологічні аспекти розгляду контроверсійних питань. Формування стереотипів у національно-культурному та суспільному вимірах та їх вплив на етносоціальні аспекти співжиття громадян.
Тема 4. Технологія розвитку критичного мислення та робота з візуальними джерелами як підґрунтя до формування навичок аналітичного осмислення контроверсійних питань.
Тема 5. Методологія збору візуальних джерел: деякі аспекти, які варто враховувати вчителям історії.
Тема 6. Методика опрацювання дискусійних питань в рамках застосування методу проектів.
Тема 7. Методика опрацювання дискусійних питань в рамках застосування методу дебатів.
Тема 8. Активізація пізнавальної та пошуково-дослідницької діяльності учнів як фактор формування свідомої особистості громадянина України. Аукціон ідей: захист власних проектів.
